Адміністрування ПДВ: запитання-відповіді
Адміністрування ПДВ: запитання-відповіді
З якої дати необхідно починати нараховувати та сплачувати податкові зобов’язання з ПДВ?
При обов’язковій реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій.
Якщо особа, у якої обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 місяців перевищив гранично встановлену межу (це 1 млн гривень), не подала до органу державної податкової служби заяву, то обов`язок нарахування та сплати податкових зобов`язань із податку на додану вартість у такої особи виникає з дня, наступного за граничним днем, який встановлено для подання заяви, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто законодавчо встановленого обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг.
Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то такий обов’язок виникає з наступного робочого дня за вихідним, святковим або неробочим днем.
Простіше кажучи, обов’язок нарахування та сплати податкових зобов’язань з податку на додану вартість виникає з дня, наступного за граничним днем, який установлено для подання заяви.
Тобто з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій, який зобов’язує до ПДВ-реєстрації.
Які наслідки не реєстрації платником ПДВ для осіб, які підлягають обов’язковій реєстрації?
Особа, яка підлягає обов’язковій ПДВ-реєстрації та не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву:
- несе відповідальність за не нарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника;
- не має права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Якщо факт не реєстрації платником ПДВ буде виявлено податковим органом під час перевірки, на такого суб’єкта господарювання буде накладено штраф (25% від суми визначеного контролюючим органом ПДВ-зобов’язання). Тобто фактично йдеться про штраф у розмірі 25 % від суми ПДВ, що перетворився на податок з обороту.
Проте звертаємо увагу, що в разі якщо з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій, суб’єкт господарювання не здійснює жодних операцій, сума його ПДВ-зобов’язань буде дорівнювати нулю, як і сума штрафу.
Підприємство виписало податкову накладну на дату відвантаження товару. Згодом реєстрацію покупця було анульовано. Як зареєструвати розрахунок коригування, якщо покупець вже не є платником ПДВ і повертає товар?
Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту встановлено статтею 192 Податкового кодексу України. I для того, щоб постачальник отримав право на зменшення податкових зобов’язань, мають виконуватись певні умови.
Умова 1. Якщо внаслідок перерахунку (повернення товару) зменшується сума компенсації на користь платника податку — постачальника, то отримувач зменшує суму ПК за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату коригування.
Умова 2. Постачальник має право зменшити суму податкового зобов’язання лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Умова 3. Якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів, зокрема повернення товару постачальнику (продавцю), розрахунок коригування, складений постачальником товарів до податкової накладної, яка видана їх отримувачу — платнику ПДВ, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем товарів.
Враховуючи зазначені умови, робимо таки висновки.
Якщо втрати покупцем статусу платника ПДВ він не може зареєструвати розрахунок коригування. Крім того, він втрачає право на коригування податкового кредиту, сформованого в період його перебування у статусі платника ПДВ.
Якщо постачальник не має підстав для складання розрахунку коригування на такого покупця, то не має і підстав для коригування податкових зобов’язань.
Як платнику ПДВ подати копії документів до заяви зі скаргою на продавця/покупця до податкової декларації з ПДВ?
При допущенні продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної чи порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця, та копії документів.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Чи правда, що під нові штрафи за невчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних підпадають також і податкові накладні/розрахунки коригування, в яких не зазначаються суми ПДВ?
Так, правда. З 23 травня встановлено нові штрафи за невчасну реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні/розрахунки коригування, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме:
- податкова накладна/розрахунок коригування, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість;
- податкова накладна, складених на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою;
- податкова накладна, складених на умовний продаж;
- податкова накладна, складених на пропорційне віднесення сум до податкового кредиту;
- податкова накладна, складених на перевищення фактичної ціни постачання товарів/послуг.
За порушення граничного строку реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на платника податку накладається штраф в розмірі 2 відсотки обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.
Крім цього, відсутність реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки ДПС, тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 3400 гривень.
Чи можна поновити податковий кредит після отримання від постачальника належно оформлену податкову накладну, яку під час документальної перевірки було виключено зі складу податкового кредиту?
Платник податку не має можливості поновлення податкового кредиту після отримання від постачальників належно оформлених податкових накладних, якщо під час документальної перевірки суми ПДВ було виключено зі складу податкового кредиту за податковими накладними, оформленими з порушенням встановлених вимог.
Помилка у коді товару податкової накладної. Чи буде право на податковий кредит?
Податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з Українським класифікатором зовнішньоекономічної діяльності, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, тобто не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.
Така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товару розрахунку коригування до такої податкової накладної на дату виявлення помилки та реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
